Einst lebte ein Mann, der hatte zehn Kinder. Die Frau war gestorben und das Land, das er bearbeitete war karg und klein. Und doch sang er mit den Kindern jeden Tag, um den Hunger zu vertreiben. Sie sangen fröhliche Lieder um den Tag zu begrüssen, wehmütige Weisen, um die Sehnsucht nach der Mutter zu stillen und ruhige Lieder um abends besser einschlafen zu können. Neben dem armen Mann wohnte ein Reicher. Dieser hörte jeden Tag den Gesang, er sah aber auch die Not und so ging er eines Tages zu dem Armen und sprach: „Zehn Kinder hast du und kaum etwas zu beissen. Gib mir ein Kind und du bekommst von mir einen Beutel Gold.“ Der Arme rief seine Kinder zu sich und sprach: „Der Herr gibt uns einen Beutel Gold für eines von euch. Wer möchte dem Herrn in sein Haus folgen? Ihr bekommt dort genug zu essen und habt ein weiches Bett.“
„Keines von uns will gehen“, sprachen die Kinder und weinten. An jenem Abend hörte der Reiche traurige Klagelieder aus dem Nachbarhaus erklingen und konnte nicht schlafen.
Am nächsten Tag nahm er einen Beutel Gold und sprach:“ Hier habt ihr einen Beutel Gold. Dafür müsst ihr aufhören zu singen, denn euer Gesang lässt mich nicht schlafen!“ An diesem Tag hörte man keine Lieder erklingen, still und traurig war es im Haus der Armen, doch die Kinder konnten nicht schlafen. Da begann eines der Kinder so wehmütig zu singen, dass selbst dem Vater die Tränen kamen. Er packte den Beutel mit Gold, brachte ihn dem reichen Nachbar und sprach:“ Mit Hunger im Bauch und schwerer Arbeit können wir leben. Aber ohne Lieder kann unser Leben nicht sein!“ Mit diesen Worten gab er dem Reichen den Beutel Gold zurück. Von diesem Tag an, hörte man die Lieder im Haus des Armen wiedererklingen und wir singen sie noch heute.
Märchen aus der Ukraine, Fassung © Djamila Jaenike, nach: Das fliegende Schiff, Ukrainische Märchen, Kiew 1981
Сумні та веселі пісні
Колись жив чоловік, який мав десятеро дітей. Його дружина померла, а земля, яку він обробляв, була неродючою та невеликою. А ще він щодня співав з дітьми, щоб відігнати голод. Вони співали веселі пісні, щоб привітати день, сумні мелодії, щоб втамувати тугу за матір'ю, та тихі пісні, які допомагали краще заснути ввечері. Поруч з бідним чоловіком жив багатій. Він щодня чув спів, але він також бачив злидні, і тому одного дня він підійшов до бідняка і сказав: «У тебе десятеро дітей, а їсти майже нічого. Віддай мені одну дитину і отримаєш від мене мішок золота". Бідняк покликав до себе дітей і сказав: "Пан за одного з вас дасть нам мішок золота. Хто хоче піти до пана в його дім? Там ви будете вдосталь їсти і матимете м'яке ліжко".
"Ніхто з нас не хоче йти", - говорили діти і плакали. Того вечора багач почув сумний плач, що доносився з сусіднього будинку, і не міг заснути.
Наступного дня він взяв мішок золота і сказав: "Ось тобі мішок золота. Для цього ви повинні припинити співати, бо ваш спів не дає мені спати!". Того дня не чути було пісень, в оселі бідняків було тихо і сумно, але діти не могли заснути. Тоді один з дітей почав співати так сумно, що навіть у батька навернулися сльози. Він зібрав мішок золота, приніс його багатому сусідові і сказав: "З голодом у животі і тяжкою працею ми можемо жити. Але без пісні наше життя не може бути!". З цими словами він повернув мішок із золотом багатієві. З того дня в будинку бідняка знову залунали пісні, і ми їх співаємо й сьогодні.
Казка з України, версія ©Djamila Jaenike, після: Летючий корабель, Українські казки, Київ 1981
Wistful and happy songs
Once there lived a man who had ten children. His wife had died and the land he worked was barren and small. And yet he sang with the children every day to drive away hunger. They sang cheerful songs to greet the day, wistful songs to quench their longing for their mother, and quiet songs to help them fall asleep at night. Next to the poor man lived a rich man. He heard the singing every day, but he also saw the need and so one day he went to the poor man and said: "You have ten children and hardly anything to bite. Give me one child and you will get a bag of gold from me." The poor man called his children to him and said, "The Lord is giving us a bag of gold for one of you. Who would like to follow the Lord to his house? You will get enough to eat there and have a soft bed."
"None of us wants to go," said the children and cried. That evening the rich man heard sad laments coming from the neighboring house and could not sleep.
The next day he took a bag of gold and said, "Here you have a bag of gold. For this you must stop singing, because your singing does not let me sleep!" That day no songs were heard, it was silent and sad in the house of the poor, but the children could not sleep. Then one of the children began to sing so wistfully that even the father's tears came. He packed the bag with gold, brought it to the rich neighbor and said:" With hunger in the belly and hard work we can live. But without songs our life cannot be!" With these words, he returned the bag of gold to the rich man. From that day on, the songs were heard again in the poor man's house and we still sing them today.
Fairy tale from Ukraine, © translated by S.Fuss/L. Jaenike by version ©Djamila Jaenike, based on: Das fliegende Schiff, Ukrainische Märchen 1981