Жив колись бідний селянин, який мав багато дітей. Одного разу він посіяв багато проса, але не встиг його зібрати, восени прийшли морози і знищили все просо. Селянин залишився ні з чим. Мовчки він зібрався йти, коли дружина запитала його: "Куди ти йдеш, любий чоловіче?".
"Я піду шукати Мороза", - відповів він.
"Що ти від нього хочеш?" - запитала дружина.
"Він зіпсував мені все просо", - сказав селянин.
"Що ти з ним вже можеш вдіяти?"
"Я хотів би його вбити", - сказав чоловік.
Він вирушив у дорогу і зустрів Мороза. Той каже: "Слухай, селянин, мені, Морозу, ти нічого не можеш зробити. Візьми краще цей мішок і будеш мати хліб і сіль все життя".
"Що мені робити з мішком?" - запитав селянин у Мороза.
"Коли прийдеш додому, поклади його на стіл і візьми з нього все, чого бажаєш".
Селянин був задоволений, що тепер має такий мішок. Та його брат був дуже багатий і не мав дітей. Одного дня бідняк запросив багатого брата на гостину, щоб той подивився на чудодійний мішок. Багач прийшов і каже:
"Я тобі дам шість вуликів і плуг, тоді будеш мати чим орати, адже в тебе діти, а ти мені за це даси мішок". Бідняк віддав мішок багатому, хоча Мороз забороняв йому віддавати мішок. Наступного ранку бідняк прийшов до свого брата, щоб забрати вулики, але багатій сказав: "Брате, бачив ти коли-небудь, щоб у мішку було те, чого в нього не покладено?". Мішок він взяв, але обіцяних вуликів не віддав. Тож бідолаха повернувся до Мороза і поскаржився, що брат забрав у нього мішок, а від обіцяних вуликів відмовився. Мороз сказав: "Я ж казав тобі не віддавати мішок! Ось тобі буханець хліба і шматок сала, нагодуй своїх дітей, щоб вони весело гралися. І ще візьми цей срібний мішечок. Коли прийдеш додому, повісь його на стіну і запроси брата. Він дасть тобі інший мішок за цей, а ти даси йому цей за інший". Тож селянин запросив брата, і коли той побачив, що срібний мішок кращий за перший, погодився на обмін. Так вони обмінялися: багач узяв срібний мішок, а замість нього дав інший. Багач прийшов додому зі срібним мішком і сказав дружині, що отримав від брата ще кращий мішок, срібний, щоб вона негайно запросила на гостину пристава, суддю, старосту і попа. Він хотів подати їм святкову трапезу. Гості прибули на свято, але в хаті було люто холодно. Отже багач запросив гостей сісти за стіл і поклав мішок на стіл. Гості витріщили очі. Та він сказав: "Мішок, відкрийся!". Тоді мішок розкрився, вискочило семеро чортів і кинулися на гостей. Він мав би кричати: "Мішок, закрийся!", а він продовжував кричати: "Мішок, під стіл!". Гості вистрибнули з вікна та чимдуж втекли додому. Бідолашний селянин отримав знов свій перший мішок, дістав з нього все необхідне і більше ніколи не зазнавав поневірянь.

 Казка з України, від: Д. Єніке, Вінтермерхен, ©Mutabor Verlag