Одного разу старий чоловік блукав лісом, а за ним стрибав його маленький песик. Йдучи, він загубив рукавичку. Тут прибігла мишка і залізла в рукавичку.
— Я хочу тут жити! — сказала вона.
Тут жабка приплигала та й запитала:
— Гей, хто живе в рукавичці?
— Мишка-шкряботушка, а ти хто?
— Я жабка-скрекотушка. Пусти й мене!
— Заходь!
От уже їх двоє. Підскочив зайчик до рукавички та й запитав:
— Гей, хто живе в рукавичці?
— Мишка-шкряботушка і жабка-скрекотушка. А ти хто?
— Я зайчик-побігайчик. Пустіть і мене!
— Заходь!
От уже їх троє. Підкралася лисичка й запитала:
— Гей, хто живе в рукавичці?
— Мишка-шкряботушка і жабка-скрекотушка, а також зайчик-побігайчик. А ти хто?
— Я лисичка-сестричка. Пустіть і мене!
Тож вони вчотирьох сиділи в рукавичці. Аж суне вовчик, зупинився перед рукавичкою і запитав
—  Гей, хто живе в рукавичці?
— Мишка-шкряботушка і жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик та лисичка-сестричка. А ти хто?
— Я вовчик-братик. Пустіть і мене!
— Заходь!
Він теж заліз, уже їх було п'ятеро. Поруч тупотів кабан.
— Гей, хто там в рукавичці живе?
— Мишка-шкряботушка і жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик і лисичка-сестричка, а також вовчик-братик. А ти хто?
— Я кабан-іклан. Пустіть і мене!
Це було жахливо, всі хотіли жити в рукавичці!
— Але ж ти не влізеш!
— Все буде добре, тільки станьте ближче один до одного!
— Коли треба, то заповзай!
Кабан теж заліз. Тепер їх було шестеро. Господи! Там було так тісно, що не можна було ні повернутися, ні розвернутися! Аж раптом хмиз затріщав, навпомацки вилазить ведмідь. Він теж підійшов до рукавички.
— Гей, хто живе в рукавичці? — заревів він.
— Мишка-шкряботушка і жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик і лисичка-сестричка, вовчик-братик та кабан-іклан. А ти хто?
— Гу-гу-гу! Як вас багато! А я ведмідь-набрідь. Пустіть і мене!
— Як ми можемо тебе впустити, коли й так дуже тісно?
— Та якось будемо.
— Тоді заходь, але тільки на одній задній нозі стій! 
Ведмідь теж заліз, їх стало семеро, але тепер вони сиділи так близько один до одного, що рукавиця тріщала по швах. 
Тим часом старий помітив, що загубив рукавицю. Він повернувся і пішов шукати її. Та песик вискочив попереду. Він біг, біг і побачив, що рукавичка лежить, ворушиться. Тоді песик загавкав: «Гав-гав-гав!»
Тварини злякалися, зірвалися з місця та накивали п'ятами — втекли в ліс.
А потім прийшов дід, знайшов рукавичку і був задоволений.